У книзі комплексно досліджено історію польських жінок Наддніпрянської України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. На підставі залучення широкої документальної бази й застосування гендерного підходу визначені особливості громадського й приватного життя жіноцтва. Охарактеризовано демографічну ситуацію й рівень освіти жінок, їх участь у суспільному виробництві й громадських рухах. Проаналізовано характерні риси родинного життя, місце жінки в приватній сфері. У дослідженні приватного життя польських жінок Наддніпрянщини були визначені ключові питання, а саме: особливості родинного життя й соціальні функції жінок у родині, материнство, як ключова соціальна роль жінки в сім’ї, вплив жінок на політики пам’яті та організацію фізичного простору. Польська родина являла собою складний соціальний феномен, що залежав від багатьох чинників. Однак можна стверджувати, що суспільні модернізаційні зміни впливали на трансформації соціальних відносин в польській сім’ї і функції в ній жінки. Втягнення в економічне життя, отримання заробітку й внесок у сімейний дохід сприяли зміцненню суспільних позицій жінки в родині, також як і досягнення певного віку. Польська сім’я уособлювала мікросвіт, що перебрав функції поневоленого суспільства і протистояв пануючій державі. Саме на родину покладалось завдання збереження національної свідомості. Таке завдання родинного життя позначилось на функціях жінок, які не тільки утримували родину, опікали дітей, організовували простір домівки, виконували буденні справи по забезпеченню життєдіяльності родини, але й виступали провідниками національного виховання.